Добове моніторування ЕКГ – один з найбільш ефективних методів виявлення та діагностики захворювань серця та серцево-судинної системи. Звернись до кардіолога!
Добове моніторування ЕКГ також називається Холтерівським моніторуванням – в честь вченого, який розробив даний діагностичний метод.
Холтерівський метод передбачає спостереження за роботою серця пацієнта протягом 24 годин, що дозволяє зафіксувати будь-які зміни в роботі найважливішого людського органу, а на підставі отриманих даних поставити точний діагноз і призначити максимально коректне лікування.
Що являє собою процедура?
Ось вже більше двохсот років у всьому світі для виявлення захворювань серцево-судинної системи успішно практикується запис електрокардіограм, тобто реєстрація протягом декількох хвилин роботи серцевого м’яза людини з подальшим аналізом отриманих даних.
Однак, незважаючи на інформативність і доступність даного діагностичного методу, він має суттєвий недолік: жорстке часове обмеження у моніторуванні роботи серця.
Справа в тому, що безліч форм хвороб серця (наприклад, ішемія міокарда, пароксизми ритму) проявляється різким зміною електричної активності органу не в стані спокою (як при стандартному ЕКГ, коли пацієнт лежить на кушетці з датчиками), а в період, коли людина відчуває будь-які фізичні навантаження: рухається, ходить, приймає їжу, в загальному, веде звичний спосіб життя.
На це в середині минулого століття звернув увагу американський вчений Норман Холтер, икоторый запропонував досліджувати роботу серця протягом доби звичного життя пацієнта.
Щоб це стало можливим, був створений невеликий переносний реєстратор, записує ЕКГ протягом доби і передає згодом отримані дані на комп’ютер.
Добовий моніторинг ЕКГ виглядає наступним чином: хворому з підозрою на те або інше захворювання серцево-судинної системи (особливо при неясною клінічною картиною) на груди кріплять спеціальні електроди, реєструючі серцеві імпульси.
Електроди з’єднані з невеликим приладом (його також кріплять на тіло пацієнта), обробляють отримані дані і перетворює їх безпосередньо в електрокардіограму.
Коли прилади знаходяться на тілі пацієнта, він в спеціальному щоденнику повинен описувати по годинах свої дії і стану (наприклад, сніданок, фізична праця, розумова праця, сон, стрес тощо).
Також якщо хворий п’є фармацевтичні препарати, він повинен зазначити, коли саме їх приймав.
Водні процедури під час добового моніторування ЕКГ слід обмежити, тому що категорично не можна мочити електроди.
Для отримання ще більш точної інформації одночасно з добовим наглядом за роботою серця відбувається спостереження за коливаннями артеріального тиску хворого.
Щоб останнє стало можливим, на руку пацієнта прикріплюють портативний тонометр, інформацію з якого через добу також може зчитувати комп’ютер.
До речі, добове моніторування ЕКГ, а точніше – Холтерівське моніторування, в особливо складних випадках може тривати кілька діб.
Дослідження продовжують з метою виявлення точних причин поганого самопочуття пацієнта, якщо вони не були з’ясовані протягом 24 годин.
Коли необхідно проводити дослідження?
Процедуру добового моніторингу ЕКГ проводять, якщо пацієнт скаржиться на:
- хворобливі відчуття за грудиною і безпосередньо в серці, що віддають у верхню кінцівку;
- болі в лівій частині грудини, виникає після фізичних навантажень;
- хворобливі відчуття в грудях, які з’являються під час сну;
- задишку;
- частий задушливий кашель неінфекційної природи;
- відчуття перебоїв (короткочасних зупинок) в роботі головного органу;
- запаморочення;
- короткочасну втрату свідомості.
Таким чином, дослідження проводиться для діагностики гіпертонічної та ішемічної хвороб (вазоспастичної стенокардії, передінфарктних і післяінфарктних станів), визначення характеру порушень ритму серцебиття (при синдромі слабкості синусового вузла, подовженого інтервалу QT, ВПВ-синдромі, миготливої аритмії, різних блокадах та тахікардія).
Також добовий моніторинг роботи серця роблять хворим, які перенесли операцію на серці і тривалий період часу приймали серйозні серцеві препарати – для оцінки ефективності терапії.
Як таких протипоказань у Холтерівського методу спостереження немає, однак якщо хворий отримав серйозні травми грудної клітини, дослідження не роблять.
Не роблять його і занадто огрядним пацієнтам, так як датчики не можуть вловлювати сигнали серця через товстий жировий шар.
