Відкрити/Закрити меню Чернігівський лікувально-профілактичний заклад

 Вбачили проблему? Зверніться до нашого кардіолога

Хвороба Рейно – щодо рідкісне захворювання, яке прогресує в будь-якому віці, а супроводжується патологічним звуженням судин внаслідок підвищеної збудливості ЦНС. В внаслідок такої аномалії страждають не тільки судинні стінки, але і сполучна тканина, також залучена в патологічний процес і підвладна мутації.

Як результат, формування вогнищ склерозу і фирбоза не тільки в шкірних покривах, але і в більшості внутрішніх органів. Простіше кажучи, з’являються рубці, а характерні вогнища втрачають свою колишню еластичність.

Хвороба Рейно

Вивчаючи детально патогенез хвороби Рейно, варто відзначити наступний механізм проходження патологічного процесу: під дію патогенного чинника спостерігається масштабне поразку генів у клітинних структурах сполучної тканини; яка, в свою чергу, налагоджують посилене вироблення білка-колагену, що забезпечує значне ущільнення і рубцювання характерного ділянки. Відповідно, структура сполучної тканини змінюється, а імунітет не сприймає її, як «рідну», виробляючи у відповідь аутоімунну реакцію організму.

Хвороба Рейно

Визначити етіологію патологічного процесу неможливо, а багато фахівців просто губляться в здогадах. Однак за останні роки спостерігається певна взаємозв’язок вірусних інфекцій, переважаючих в організмі, і поразка вищевказаних тканин і судин.

Однак лікарі також впевнені, що існує якась генетична схильність, що тільки збільшує число пацієнтів. Також не варто виключати ослаблений імунітет, як один з основних патогенних факторів хвороби Рейно.

Якщо мова пішла про провокуючих даний діагноз факторах, то варто відзначити наступні нюанси:

  1. переохолодження організму;
  2. порушення в роботі ЦНС і ендокринній системі;
  3. травми різного походження;
  4. шкідливе виробництво, пов’язане з постійною вібрацією;
  5. інші зовнішні подразники.

Вкрай важливо вміти відрізнити хворобу Рейно від синдрому Рейно, а багато пацієнтів впевнені, що це одне і теж. На насправді різниця є, причому істотна. Хвороба Рейно виникає, як незалежне і самостійне захворювання, зване первинною формою.

А ось синдром Рейно вважається вторинним проявом основного захворювання, а прогресує, як вкрай небажане загострення. У будь-якому випадку, даний діагноз вимагає негайної діагностики, яка дозволяє своєчасно перейти до інтенсивної терапії.

Симптоми

Дане захворювання є хронічним, однак проявляється воно в ураженому організмі приступообразно. Йому притаманні три стадії, плавно змінюють один друга. Спершу пацієнт відчуває сильний спазм судин, а кінцівки стають холодними і блідими.

Поступово наростає інтенсивний больовий синдром, а у пацієнта виступає холодний піт, синіє шкіра, холодіють кінцівки. Однак поступово хворобливі відчуття зникають, а замість них наростає прилив жару, а шкіра стає теплою і червоній, відновлюється колишня рухливість і рухова активність.

 

Важливо розуміти, що на ранній стадії захворювання прогресує поступово. А перші симптоми ледь відчутні. Однак насторожити має їх циклічність, тому повторювані рецидиви повинні стати приводом для звернення до вузького спеціаліста.

В клінічній картині запущеної шкіра стає нечутливою до всіх зовнішніх подразників, а на її поверхні часто з’являються механічні пошкодження, рідше – трофічні виразки. Вже такий рецидив перемогти досить проблематично, оскільки патологічний процес незворотний.

Діагностика

Визначити дане захворювання можна шляхом клінічного обстеження з додатковою здачею докладних лабораторних досліджень. Основним вважається метод симпатичних потенціалів, який визначає число рецидивів за певний часовий проміжок часу.

 

Доплерографія дозволяє оцінити інтенсивність кров’яного потоку, а також визначити його патологічні зміни, обширність вогнищ ураження. А ось теплобачення визначає різниця температур на різних ділянках тіла у стадії рецидиву. Не завадить виконання ЕКГ і УЗД, щоб визначити можливі ускладнення для здоров’я.

Обов’язковим вважається аналіз крові на визначення в її змісті специфічних речовин під назвою фибрины. До того ж помітно погіршуються реологічні властивості крові, падає показник гемоглобіну.

Профілактика

Як відомо, прекрасної профілактикою всіх судинних захворювань є відмова від куріння, тому вкрай важливо позбутися від цієї згубної звички раз і назавжди. Крім того, лікарі настійно рекомендують захищати свій організм від переохолодження і застуди.

Профілактика хвороби Рейно

Вкрай важливо педантично ставитися до всіх медикаментів, оскільки поверхневе самолікування також здатне порушити цілісність і еластичність судинних стінок. Саме тому будь-яке лікування має бути погоджено з кваліфікованим фахівцем індивідуальному порядку, інакше клінічний результат не найсприятливіший.

Якщо вогнище патології зосереджений в області щитовидної залози, гіпофізу або надниркових залоз, необхідна негайна корекція характерного захворювання. Також важливо не забувати про шкоду алкоголізму, а проходити хірурга і невропатолога бажано один раз на рік для своєчасного виявлення присутнього в організмі захворювання.

Лікування

Хвороба Рейно не лікується, проте лікаря все ж під силу купірувати інтенсивний больовий синдром, а також скоротити число рецидивів. Для цього потрібно медикаментозний курс, який знову-таки вибирається в індивідуальному порядку.

Насамперед, важливо визначитися, що ж є причиною нападу і своєчасно усунути цей патогенний фактор. Після цього бажано приймати заспокійливі засоби, знизити емоційне навантаження і зайняти горизонтальну позицію для остаточного рівноваги. Так що консервативне лікування, швидше, виконує функцію підтримуючої терапії, тобто запобігає хворобливі напади.

Хірургічний метод має високою ефективністю, проте його ефекту надовго не вистачає, адже вже через кілька тижнів після реабілітації хвороба рецидивує з повною силою. Так що лікарі сумніваються в необхідності проведення хірургічних маніпуляцій.

Фізіотерапія ефективна у разі виконання всіх запропонованих рекомендацій, а ось магнітотерапія забезпечує стійкий антиангінальний ефект. У сучасній медицині відомі й інші більш прогресивні методи, представлені лазеротерапією для поліпшення кровообігу в уражених тканинах.

Транскраніальна електростимуляція забезпечує знеболюючий ефект, усуває серцевий і м’язовий спазм, нормалізує протягом нервових імпульсів. Однак будь-яка операція, нехай навіть косметична, потребує тривалої реабілітації, тому лікар період відновлення рекомендує пацієнту прийом медикаментів окремих фармакологічних груп.

Психотерапія при даному діагнозі також не завадить, оскільки дозволяє стабілізувати емоційний стан пацієнта, а також вчить його тримати себе в руках, уникаючи, таким чином, вкрай небажаних рецидивів. Якщо самоконтролю досягти вельми проблематично, то допоможуть в цьому питанні транквілізатори і антидепресанти. В цілому, клінічний результат цілком сприятливий.

Написати коментар:

*

Ваша адреса не буде опублікована.

2016 © Авторське право належить
ТОВ "Лікувально-профілактичний заклад СімМед", м. Чернігів