У хірургії на зміну “відкритим” втручанням приходить лапароскопія – метод, при якому операції проводять через невеликі проколи. Саме цей інноваційний спосіб все активніше застосовують для лікування більшості як онкологічних, так і неонкологічних захворювань. Про напрацювання в лапараскопії, про міфи та реальність щодо таких оперативних втручань сьогодні піде розмова з лікарем-хірургом-онкологом, кандидатом медичних наук Юрієм Шенем.
− Юрію Миколайовичу, одне з головних завдань сучасної хірургії – не просто провести успішні операції, а й завдати пацієнтам якомога менше травм. Наскільки лапароскопія дозволяє слідувати цьому?
− Лапара давньогрецькою − «чрево», скопео − «дивлюся». Оперативна лапароскопія – сучасний високотехнологічний метод проведення операцій, при якому хірург отримує доступ до органу через невеликі проколи. Відеокамера зсередини тіла пацієнта передає зображення на екран монітора. Це дозволяє хірургу з максимальною деталізацією бачити всі органи й утворення та за допомогою спеціального обладнання виконувати точні маніпуляції. Завдяки новітнім технологіям, фахівець на екрані монітора бачить операційну ділянку набагато краще, ніж при класичній хірургії, коли лікар покладається тільки на власний зір. На тілі пацієнта виконується лише три−п’ять невеликих розрізів від 0,5 до 1 см замість великого розрізу черевної стінки. Тож після оперативного втручання мінімізується післяопераційний біль, а отже й виникає потреба зменшення дози знеболюючих препаратів. Як наслідок, значно скорочується термін перебування в палаті інтенсивної терапії, немає необхідності в дотриманні тривалого постільного режиму, що виключає ризик розвитку пневмонії, істотно зменшується термін госпіталізації. І головне – пацієнт при тому, що вирішується його проблема зі здоров’ям, він бачить виражений косметичний ефект – практично не помітні або зовсім відсутні післяопераційні рубці. У людини швидко відновлюється нормальне самопочуття, він може повернутися до звичного способу життя. Сьогодні провідна роль лапароскопії в хірургічному лікуванні онкологічніх захворювань – це незаперечний факт. При “відкритих” операціях пацієнт страждає саме через травму доступу, з якою пов’язані і болі, і тривала госпіталізація, і післяопераційні ускладнення тощо. Переваги малоінвазивної хірургії безперечні. Весь необхідний обcяг втручань – а в онкології він може бути суттєвим – ми виконуємо «незначною крововтратою», зводячи до мінімуму операційну травму. Як фахівець, я можу зазначити на таких перевагах лапароскопічного доступу: повний гемостаз; під час операції тканини менше травмуються; значно покращується можливість встановити правильний діагноз і точне визначення стадії захворювання; існує можливість одномоментного виконання хірургічного втручання на декількох органах.
− Наскільки широкий спектр оперативних втручань, які можна виконати лапароскопічно?
− Якщо говорити про гінекологічний напрямок, то лапароскопія як хірургічне втручання проводиться планово або екстрено (коли існує загроза життю пацієнтки) при ендометріозі органів малого таза, міоми матки, позаматковій вагітності, безплідді (якщо не допомогла гормональна та інша терапії), пухлинах і кістах яєчників.
На сьогодні лапароскопічна хірургія багатогранна – використовується при різних захворюваннях і станах, наприклад, при грижі черевної стінки; паховій грижі; холецистектомії; спленектомії; резекції надниркових залоз; апендектомії; хірургічному лікуванні захворювань стравоходу, таких як ахалазія, кила стравохідного отвору діафрагми і рефлекс; при операціях на товстій і тонкій кишках; шлунковій хірургії; хірургії ожиріння; біопсії й багатьох інших.
− Подейкують, якщо вкрай худа людина погодиться на лапароскопію, то в неї будуть дуже помітні рубці, краще погодитись на «косметичний шов», а людям із високим ступенем ожиріння взагалі мова не йде про лапароскопію…
− Після невеликих проколів для введення лапароскопічних інструментів майже не залишається рубців. І ніякий «косметичний шов» при виконанні “відкритої” операції не дасть такого косметичного ефекту, як при малоінвазивному втручанні. Щодо ожиріння − це зовсім не протипоказання для лапароскопічних операцій. Лапароскопія для повних людей має цілий ряд переваг: кількість ускладнень (пневмоній, нагноєння ран, гриж) набагато нижча, ніж у хворих, яких оперують традиційним способом. У продовження теми: лапароскопічні операції можна безпечно проводити у хворих із множинними попередніми оперативними втручаннями, незалежно від їхньої складності та розташування попередніх розрізів на шкірі. Лапароскопія виправдана при тяжких супутніх захворюваннях. Я хочу акцентувати увагу лише на тому, що в кожному конкретному випадку питання вибору технології операції вирішує хірург спільно з анестезіологом.
− При всіх перевагах існують, напевно, і протипоказання?
− Так, лапароскопія може бути виконана не для всіх пацієнтів. Основним протипоказанням до неї є масивний спайковий процес у черевній порожнині, пов’язаний із великими порожнинними операціями, яких зазнала пацієнтка в минулому з приводу, наприклад, перитоніту, кишкової непрохідності тощо. У цьому випадку є ризик ушкодження кишки з важкими наслідками для хворої.
− Напрошується питання: чи є на сьогодні операція, яку ніколи не вдасться зробити лапароскопічно?
− Так, є. Це − кесарів розтин. Також лапароскопічне втручання неможливе при більшості онкогінекологічних захворювань: рак шийки матки, рак матки, рак яєчників…
− Вам, як хірургу, який оперує понад 20 років, чи не складно було особисто перелаштуватися з традиційних підходів?
− Звісно, все це дуже просто звучить на словах. Насправді хірург, який досконало володіє інноваційним методом, як на мене, – це результат професійного підходу до освоєння нової технології, бажання оволодівати новими знаннями і практично допомогти пацієнтові. Втім, я вважаю, будь-яка операція – це завжди відповідальність за життя пацієнта. Так само, як і при “відкритих” втручаннях, лапароскопічні операції виконує людина, а не апарат. Використовуються спеціальні інструменти для лапароскопії, які «подовжують» руки хірурга. Хоча лапароскопічна хірургія має очевидні переваги з точки зору результатів лікування пацієнтів, механізм проведення таких операцій, у порівнянні з традиційними – відкритими, набагато складніший з точки зору хірурга. Лапароскопічна хірургія вимагає високої майстерності лікаря й досвіду роботи з медичним обладнанням, яке призначене для проведення таких операцій.
– Але, незважаючи на очевидні переваги, лапароскопічна хірургія обростає міфами й легендами – вкрай шкідливими, а часом і небезпечними. Чому, на вашу думку, чиниться опір навіть самими медиками, які апріорі краще розуміються на цьому?
– На жаль, ці помилкові думки іноді підтримують лікарі, які не володіють сучасним методом, щоби таким чином схилити пацієнта до “відкритої”операції. Зараз всі гінекологічні операції мають лапароскопічний аналог. Отже, легенди про лапароскопічні операції не мають нічого спільного з реальністю. Якщо у вас виникла потреба в хірургічному лікуванні, ви повинні грамотно володіти інформацією і прийняти усвідомлене рішення. Лапароскопічні операції в Україні, зокрема на Чернігівщині, стали займати все більшу частку в загальній оперативній статистиці, в тому числі і при онкологічній патології.